@anatoliyanatolich

class="content__text" На каналі Зіркового вийшло моє інтерв'ю для @daniel_jihad_salem . Точніше запис того, як Даніель приїхав до мене в гості. Захоплююсь Даніелем. Герой, захисник України. Надзвичайно чуйна і добра людина. Я не люблю давати інтерв'ю, але тут все трішки інакше. Це в мне вдома. Тут моя Айза, тут спогади про перші дні війни. Це вийшло відверто і щиро. В цьому відео: Віддаю свої кросівки Салему Показую підвал, де ховалися мл'ої в перші дні війни Цілуємо Український стяг Айза проспала все інтерв'ю І трішки про Лободу. Все як ви любите. Посилання в сторіс.

February 15, 2023

class="content__text" Не люблю 14 лютого. І 8 березня теж. Бо це якось занадто очікуваного. Всі знають що будуть квіти, всі знають що будуть подарунки. Ну і це якось занадто маркетингово. Я з Юлою на цю тему навіть сварився, бо не хотів дарувати квіти на 8 березня, бо це якійсь моветон. Я навіть колись дарував дружині авто на 14 лютого(ох були часи, коли збирав на авто дружині, а не на передову) Так от, навіть тоді, я вирішив подарувати жовтий автомобіль(майже як тюльпани) не 14 лютого, а 13-го. Але спойлер, 14 лютого все одно довелося дарувати квіти. Якщо я зараз скажу, що ваше 8 березня має бути не 8 березня, а кожного дня- це буде банальним кліше. Але мені хочеться саме так. Так, згоден, я ж чомусь не вередую с приводу того, що на мій день народження, всі мене вітають і дарують щось приємне, але це ж тільки мій день народження, а 8 березня і 14 лютого для всіх. Я взагалі думаю, що кожна пара має собі обрати своє 14 лютого. Свій день закоханих і його святкувати. Так само кожна жінка, хай обирає собі особистий "8 березня" і не один на рік, а один раз на місяць. Типу кожен другий вівторок місяця. І все. В цей день квіти і подарунки тільки для тебе. А якщо ви дочитали до цієї частини посту(що роблять далеко не всі) то в кінці я звичайно освідчусь в коханні Юлі, і піду за квітами(хоча дарував їх і вчора, але хай буде і сьогодні, і може й завтра) Всім кохання❤️

February 14, 2023

class="content__text" "Незнайко на місяці"- це доречі не тільки дитяча книжка, а й офіційно "Політична сатира". Так вважалося в СРСР. А автор Незнайки Носов народився під Києвом. Навіть не повірите де... Читали, дивилися? (Тест на вік😙)

February 13, 2023

class="content__text" Я виріс без батька. Його не стало, коли мені було 2,5. Трохи більше Ніла. Ніяких геройських історій про тата-космонавта. Кривий Ріг. Погана компанія. Ножове поранення. Чи не вистачало мені тата? Намагаюсь щось таке пригадати, але не можу. В мене була мама Люся, бабуся Валя, прабабуся Сіма. Корочше якісь одні євреї навколо) Все літо я проводив в Скадовську, куди посмінно сидіти зі мною на море приїзжали то мама, то бабуся, то прабабуся. В Скадовську, бо я вічно хворів бронхітами і взагалі незрозуміло як вижив, і тому мені потрібне було йодоване повітря. Так от все це без тата. Але от хотів би написати, що мені було погано, але не можу. В мене були бабусі і мама. З ними було класно. Чи був би я іншим, якби зі мною під час мого дорослішання був батько? Сто відсотків. Але як би це на мене вплинуло сказати не можу. Тобто я виріс непоганим чуваком, без участі тата. Так може роль батька переоцінена, питаю я себе і сам жену від себе ці думки. Не хочу думати що це так. Хочу бути важливим і дати своїм якомога більше. Сподіваюсь їм це дійсно дає щось, що не можливо знайти деінде.

February 13, 2023

class="content__text" Так, я розумію що без розставаннь, не буває зустрічей, але ж хай йому ці розставання.... Мої розставання з дітьми- це найменша ціна, яку я можу зараз платити. Я все ж таки маю змогу їх бачити, хоч і не так часто, як мрію. Але я мрію, щоб всі родини були разом. Щоб всі закохані були поруч одне з одним. Щоб весна принесла нам перемогу. Бережіть себе. Не ігноруйте тривоги. Не забувайте казати близьким, що любите їх. Донадьте на ЗСУ. Не ведіться на фейки. І не припиняйте вірити в хороше.

February 11, 2023

class="content__text" Орбан(той що на відео по центру в малиновій краватці) єдиний, хто не підтримав оплесками появу Зеленського на спільній фотографії(звучить від мене як претензія, але давайте розберемося) Чому підтримують Зеленського? Тому що це президент воюючої країни. Один із символів боротьби за демократію, яку так плекають в Європі. Тому що це другий раз за рік війни, коли Зеленський виїхав з країни. Тому що він президент країни, яка не здалася перед ордою, яка всіма силами навалилася на нас. І ще 100 "тому що" Я, коли в кінці березня родину вивозив до Франції два дні провів в Будапешті, бо нас дуже виснажив кордон між Румунією і Угорщиною(привіт угорським прикордонникам), і це були певно єдиний два дні за весь рік, коли я не відчував підтримки, а подекуди навіть бачив зневагу до українців. На заправці, в готелі, на кордоні. Може це мені так пощастило..? Я розумію що багато українців знайшли прихисток в Угорщині. І багато угорців щиро допомогали, але є ще повістка керівництва країни, і вона очевидна, як на цьому відео. Дмитро Кулеба в інтерв'ю розказав мені, що міністр закордонних справ Угорщині єдиний, хто за час війни жодного разу не зателефонував своєму колезі в Україну. Не запропонував допомоги. Але знову ж питання: Чи мають нам всі допомагати? Звичайно ні. В них своє життя. Нам ніхто і нього не винен. Це наше життя, і ми самі маємо в ньому дати собі раду. Нам не варто ображатися, через те, що десь нам не допомогли так, як ми вважаємо що ми цього заслуговуємо. Це я зараз не тільки про Орбана. Я взагалі. Ми маємо бути сильними. У підсумку ми самі стоїмо проти зла. Так, з величезною підтримкою світу. Моральною, фінансовою, військовою. Але все одно це наша справа. Тому треба навчитися ігнорувати таких "друзів". Ми переможемо. І весь світ хоче бути в цей момент з нами. І ми будемо вдячні кожній людині з цих сотень мільйонів за підтримку. І обирати ти за добро, чи за зло- це вибір кожного. Навіть Орбана.

February 10, 2023

class="content__text" На першому фото Ніл з Лолою в Україні. На нижньому Ніл з Лолою зараз😁 Як швидко йде час... Поки що Ніл більшу частину свого життя за кордоном. І таких історій десятки тисяч. Я дуже хочу бачити своїх дітей вдома. Всіх українців вдома. Так, мої діти ростуть космополітами. Вони зараз за кордоном, але вони побачили закордон до війни. Я завжди пояснював дітям, що світ різний завжди відкритий для нас. Вони в Києві навчалися у французькій школі. І можливо захочуть навчатися Європі, чи США. Але... Але вони завжди українці. Вони хочуть жити вдома. І я цього дуже хочу. Хочу побачити як Ніл дуже знайомитися з Києвом. Зі своїм домом. Зі своєю собакою Айзою. Так і буде. Завдяки ЗСУ. Завдяки кожному герою. Кожному волонтеру. Завдяки нам з вами.

February 09, 2023

class="content__text" Про мову. Солов'їну і ту, іншу, яку послали на три літери(ви знаєте про яку це я) Я виріс у Кривому Розі. І розмовляв тільки російською. Навіть думки такої не було говорити українською. Ну а з ким? З вчителем української мови, ну це максимум. І то, не завжди:) Так, я той самий, який виріс в "рускоязичной сєм'є". Українська мова була для мене просто черговим уроком. Уроком Укр. мови. Ну, це було як урок хімії. Я був впевнений що і то, і то мені не знадобиться. Укр. мови в моєму житті було аж 45 хвилин на день. До дзвінка. Кривий Ріг, як і сотні інших міст сходи і півночі не шанував українську. Ну це було не можно, не потрібно. Нащо? Щоб дивитися Альфа на ICTV? Для цього вчити українську не треба, ти її ніби і знаєш(установка по умалчанію), але говорити ні з ким. Працював на радіо у Кривому Розі на початку нульових російською. Мене ніхто не просив говорити "нє по рускі" Потім я переїхав в Київ у 2006 році і як раз введи перші квоти на українську мову і медіа. Мінімум аж 25 відсотків мало бути Українською(як звучить) Мене спитали тоді, ти ж нормально говориш українською(уявіть собі таке було). Я збрехав що нормально. Зробив вигляд що класно говорю українською. Так. Зізнаюсь. Ошукав продюсерів Хіт ФМ. І зараз мені ю хотілося почути перші ефіри українською. Це був капець... Але потім... Ну потім ви знаєте. Так, такий був контекст. Це не було моїм вибором. Це потрібно розуміти. Особливо тим, хто хейтить людей, які досі говорять російською. Так їм складно, але складно не перейти на Українську, а складно визнати що вони помилялись довгий час(хоч і не спеціально). Визнати, що один із стовпів їхнього життя викликає таку реакцію. Агресія звичайно викликає супротив. Ми ж, Українці самі цією рисою своє пишаємося, так чому ж дивуємося що деякі люди так реагують на пресинг в їхню сторону. Це точно відбудеться. Це відбувається вже зараз. Я про нашу Українізацію. Відбувається страшною ціною, але відбувається. І фінал зрозумілий. Нещодавно в розмові з другом ми прийшли до висновку, що російська зникне з нашого простору, бо вона просто не буде потрібна. Це логічний, хоч і не простий шлях. Але рецепта не має. Прості поради більше читати, говорити. І все буде🇺🇦

February 09, 2023

class="content__text" "Спорт внє палітікі"? Коли міжнародний олімпійський комітет навіть дозволяє собі розмови про те що створюється якась там комісія з приводу повернення російських і білоруських спортсменів до олімпіади, хай і під білим(сірим, чи навіть кольором 💩 путіна) прапором, це сором і ганьба. Цитата: Міжнародний олімпійський комітет (МОК) почав розглядати можливість зняття обмежень щодо спортсменів із Росії, заявила глава Олімпійського та Паралімпійського комітету США Сюзанна Лайонс. На її думку, окремі спортсмени «не повинні бути жертвами будь-якої державної політики чи іншої напруженості, яка існує у світі». «Я думаю, неминуче виникне бажання, щоб спортсмени, які проживають у Росії, повернулися і взяли участь у змаганнях, але терміни і те, як це буде виглядати, ще доведеться визначити», - заявила Лайонс(фото 3) В 1936 році Європа ганебно брала участь в гітлеревській олімпіаді, заспокоюючи себе наративами, що спорт "внє політикі"(фото 2). І ось знову, коли кожен день в Україні гинуть спортсмени, молоді хлопці, майбутні олімпійці(фото 4), в міжнародному олімпійському комітеті заговорили про те що, спортсмени з росії не винні. А хто це на фото зі свастиками на грудях? Це ті самі спортсмени, які є величезною частиною пропаганди. Спорт не може відокремлюватися від життя, від соціуму. Спортсмени є символом країни, символом їх культури і позиції. А позицію росіян ми знаємо. Весь світ бачить і знає, і все ще іноді питають "а що сталося". Спорт поза політикою? А уявіть мовчання Шевченка, Усика, Мудрика, Світоліної? Уявити собі це не можливо, бо кожен з них є символом країни. Країни, яка воює із абсолютним злом. Більшість спортсменів росії, або мовчать, або тихенько підтримують війну, щоб не дуже вголос. Окремі індивіди роблять це голосно і з гордістю. Участь росіян у будь-яких міжнародних конкурсах і змаганнях- це черговий плюсик російському телебаченню що у світі "нє всьо так однозначно". #russiaisaterroriststate #ukraine #olympics

February 09, 2023

class="content__text" Тим самим хлопцям(покидькам) з Франківська(і всім іншим хлопцям на майбутнє) Моє життя завжди в оточенні неймовірних жінок. Мої колеги по ефірам на телебаченні. Мої продюсери, і мої безпосередні керівниці на трьох каналах, де я працював. Жінки завжди є частиною моєї роботи і життя. А головне: мої дівчата вдома... В мене дві донечки. Старшій 11. Вона вже майже підліток. А я батько, був і буду. Завжди буду. Я розумію, що є юність. Коли ти можеш не думати про завтрашній день. Тусувати, гуляти і так, не повірите, навіть випивати. Так, дівчат тягне до поганців, так було завжди. Бо це протест. Це цікаво і іноді весело. А потім ні... Як би весело не було, ніхто не має права торкатися тебе без твого бажання, знімати на відео коли ти в стані сп'яніння, і тим паче показувати це всім. І казати що це нормально. Ні це не нормально. Там, на болотах в популярному жанрі струмів ставитися до жінок, як до м'яса, це норм, але я думав що в нашому суспільстві не ок. Помилявся. І тут, в нас, деякі українські зумери вважають, що хайп і лайки понад усе. Повертаюсь до тези про те, що я батько. Моя задача оберігати мою родину. Моя реакція на цю ганебну історію однозначна. Це гидко. Гидко, що до когось це було весело. І за цим спостерігали на ресурсах цього "блогера" Ставлю себе на місце батьків дівчат... Якби це торкнулося моїх дівчат? Я знищив би їх морально і фізично. Я маю таку можливість. Чи подобається мені така думка? Ні. Вона мене лякає, але я батько і це мій інстинкт. Захищати. Чи ставлю я себе на місце батьків цього франківського "блогера"? Чи моду я уявити, що мій син колись таке б робив? Ні. Я не вірю в це. Бо він росте зараз і в майбутньому з розумінням головних цінностей людини. Повага. Любов. І так має бути у всіх. Чи є це запорукою, що мої діти виростуть хорошими людьми, звичайно не 100-відстокова, але я не вірю що може бути інакше, бо я такий. Моя Юла така, хрещені батьки моїх дітей, моя мама така. Мої близькі люди такі. Серед них немає поганців. Оточуйте своїх дітей людьми, з яких можна брати приклад. Щоб не було потім соромно і боляче що воно виросло і виявилось тупим балуваним нікчемою.

February 02, 2023

class="content__text" Скільки $ кожен американець витрачає на війну України проти росії. І до чого тут Біг Мак. Важливі і цікаві цифри🇺🇦🫡

February 02, 2023

class="content__text" Проїдемося по Києву. 🇺🇦😍

February 02, 2023